Пілав з баклажанами та яловичиною
Пілав з баклажанами та яловичиною – рецепт турецької кухні, дуже гарна подача та оформлення плову.
Плов – це страва, до якої я ставлюся з особливою повагою. Вона проста на вигляд, але вимагає уважності, терпіння та любові до деталей. Я готую плов у великому казані або глибокій товстостінній каструлі, використовуючи рис, м’ясо, моркву, цибулю й обов’язково набір спецій, які створюють той самий, впізнаваний аромат. Мій улюблений варіант – класичний плов з бараниною, який я готую на свята або для великої родини. У будні я частіше готую варіації з куркою або яловичиною – вони менш жирні, але такі ж ароматні. Я використовую довгозернистий або парбоїлд рис, ретельно промиваю його до прозорої води, щоби він не злипався. Моркву ріжу соломкою, цибулю – півкільцями, а м’ясо обсмажую до рум’яної скоринки. Потім усе тушкую зі спеціями, заливаю водою, додаю рис – і далі тільки терпіння. Я ніколи не перемішую плов до готовності – це головне правило. Згодом, після настоювання, страва набуває потрібної текстури й глибини смаку. У цьому розділі я зібрала рецепти, які перевірені роками та завжди дарують відчуття тепла й ситості.
Цей рецепт – справжня основа моєї любові до плову. Я завжди готую його на вихідних або на свята, коли можна зібрати всю родину за одним великим столом. Спочатку я нарізаю жирну баранину шматками середнього розміру, ріжу моркву довгою тонкою соломкою, а цибулю – півкільцями. Обсмажую цибулю до золотистого кольору в добре розігрітій олії, додаю м’ясо, обсмажую до рум’яної скоринки, потім – моркву. Обсмажую все разом 10–15 хвилин, додаю часник, зіру, барбарис, іноді куркуму або паприку. Заливаю водою, тушкую на повільному вогні, солю й даю настоятись 20-30 хвилин. Потім – акуратно викладаю промитий рис. Воду доливаю так, щоби вона покривала рис на 1,5-2 см. Далі я не заважаю: накриваю казан кришкою або фольгою й залишаю на повільному вогні до повного випаровування рідини. Потім – ще 15 хвилин настоювання, і плов готовий. Його аромат – неповторний, а смак – збалансований і насичений. Подаю із зеленню, свіжими овочами або салатом із редьки. Цей плов завжди асоціюється в мене з родинним теплом і гостинністю.
Плов із куркою – це мій найчастіший вибір для буденного обіду або вечері. Він готується значно швидше, ніж класичний варіант з бараниною чи яловичиною, але водночас зберігає усі характерні риси справжнього плову. Я зазвичай використовую куряче стегно без кістки – воно соковите й ніжне, навіть після тривалого тушкування. М’ясо нарізаю кубиками, моркву – тонкою соломкою, цибулю – півкільцями. Обсмажую спочатку цибулю, потім додаю м’ясо й моркву. Додаю спеції: куркуму, зіру, солодку паприку, іноді – трохи імбиру. Обов’язково даю м’ясу обсмажитися до рум’яної скоринки – це додає глибини смаку. Потім додаю воду й тушкую під кришкою приблизно 20 хвилин. Рис використовую довгозернистий або парбоїлд, промиваю кілька разів до прозорості, а потім викладаю поверх м’яса з овочами. Заливаю водою так, щоб вона покривала рис на 1,5 см, доводжу до кипіння, зменшую вогонь і варю до випаровування рідини. Потім вимикаю плиту, накриваю й залишаю настоюватись. Такий плов завжди виходить розсипчастим, легким і дуже ароматним. Ідеально смакує зі свіжими овочами, йогуртовим соусом або шматочком лимона. Це універсальна страва, яку легко адаптувати під будь-який смак.
Я часто готую пісні варіанти плову – особливо в сезон свіжих овочів або під час посту. Такі страви виходять не менш смачними, а іноді навіть яскравішими завдяки великій кількості інгредієнтів і спецій. Основу складають рис, морква, цибуля, часник і набір овочів – баклажани, кабачки, болгарський перець, зелений горошок, кукурудза, помідори. Спочатку я обсмажую цибулю на рослинній олії, додаю моркву, потім – решту овочів по черзі. Приправляю куркумою, зірою, барбарисом, копченою паприкою, іноді додаю карі. Обов’язково кладу кілька зубчиків часнику цілком – вони надають особливого аромату. Після короткого тушкування заливаю водою, додаю рис і доводжу до готовності під закритою кришкою. Іноді для більшої насиченості додаю кілька ложок томатної пасти або соєвого соусу. Такий плов має яскравий колір, приємну текстуру й гармонійний смак. Він добре підходить і для вегетаріанців, і для тих, хто просто хоче легший обід. Я подаю його з зеленню, скибочками лимона або легким соусом на основі йогурту з м’ятою. Це чудовий спосіб урізноманітнити раціон без м’яса й отримати повноцінну, збалансовану страву.
Мені подобається експериментувати з пловом і виходити за межі класичних поєднань. Один із таких експериментів – плов з морепродуктами. Я використовую очищені креветки, кальмари або морські коктейлі. Спочатку обсмажую часник і цибулю, додаю морепродукти, швидко обсмажую на сильному вогні, приправляю лимонним соком, білим перцем і петрушкою. Додаю рис, овочевий бульйон і тушкую до готовності. Такий плов виходить легким, ніжним і дуже вишуканим. Ще один улюблений варіант – плов із сухофруктами: родзинками, курагою, інжиром, іноді – з чорносливом і мигдалем. Я готую його на вершковому маслі або суміші олії й масла, додаю трішки кориці, кардамону або куркуми. Це солодко-солоний плов, який особливо смакує взимку. Подібний варіант – з нутом і волоськими горіхами, який я подаю як гарнір до запеченого м’яса або як самостійну страву. Такі варіанти плову чудово підходять для свят або коли хочеться вразити гостей. Вони виглядають ефектно, аромат їх заповнює всю кухню, а смак – несподівано гармонійний і багатогранний. Для мене це доказ того, що плов – страва без меж.
З роками я напрацювала кілька важливих принципів, які допомагають мені щоразу готувати ідеальний плов. По-перше, рис: я завжди використовую довгозернистий або спеціальний рис для плову, і обов’язково промиваю його до прозорої води – це дозволяє уникнути злипання. По-друге, правильна посудина: найкраще – казан або товстостінна каструля, яка рівномірно тримає тепло. По-третє, соус основи – з м’яса, цибулі, моркви й спецій – має бути насиченим, ароматним і добре припущеним, перш ніж додавати рис. Я ніколи не перемішую плов після додавання рису – це може зруйнувати структуру. Заливаю кип’яченою водою на 1,5-2 см вище рівня рису, доводжу до кипіння, накриваю кришкою й готую на мінімальному вогні. Після приготування даю плову настоятись 15-20 хвилин – іноді закутую казан у рушник. Для аромату додаю цілий часник, зіру, барбарис, лавровий лист. Якщо страва виходить надто вологою – відкриваю кришку на останніх 5 хвилин готування. А ще плов смакує ще краще наступного дня, коли всі смаки остаточно поєднуються. Дотримуючись цих порад, я кожного разу отримую ідеально розсипчастий, запашний і дуже смачний плов.