Картопля, фарширована куркою
Картопля, фарширована куркою – рецепт азербайджанської кухні, який готується на святковий стіл до Новрузу.
Азербайджанська кухня
Азербайджанська кухня вражає різноманітністю смаків, ароматів і давніми кулінарними традиціями, що передавались із покоління в покоління. Вона поєднує в собі страви з м’яса, свіжих овочів, зелені та ароматних спецій, які створюють яскраву палітру національних смаків. Азербайджанська кухня сформувалась під впливом кочових звичаїв, перської та близькосхідної гастрономії, але водночас зберегла унікальні риси, властиві саме цьому регіону. Її серце – це плов, приготований десятками способів, супи з нутом і бараниною, соковиті кебаби, а також хрусткі пахлави, шекербура й інші десерти, якими славиться азербайджанське застілля. Ароматний чай, поданий із традиційними солодощами, завершує кожну трапезу, підкреслюючи теплоту й гостинність місцевої культури.
Рецепти азербайджанської кухні
Рецепти страв азербайджанської кухні
Азербайджанська кухня має сотні національних рецептів, багато з яких увійшли до щоденного раціону не лише в регіоні, а й у країнах діаспори. Основу становлять м’ясні страви з яловичини, баранини та птиці. Серед найвідоміших – долма (м’ясо з рисом, загорнуте у виноградне листя), кюфта (великі м’ясні фрикадельки), пити (тушковане м’ясо з нутом у глиняному горщику), бозбаш (суп із м’ясом і овочами), лявянгі (фарширований горіхами й фруктами карп або курка), шорба, дюшбара (маленькі пельмені в бульйоні). Улюблене місце займає плов – не менш ніж 40 варіацій із різними начинками: з барбарисом, каштанами, сухофруктами, зеленню. Усі плови готуються окремо: рис – один, гарнір – інший, подача – святкова.
Культура застілля та традиційні прийоми їжі
Азербайджанці з великою повагою ставляться до їжі. Обід – це не лише спосіб насититися, а й важливий соціальний ритуал. Стіл завжди багатий: кілька видів хліба, салати з великою кількістю зелені, сезонні овочі, сири, м’ясні страви, супи, плов, солодощі, чай. Їжу подають на великі загальні страви, з яких кожен бере собі. Велике значення має подача чаю: зазвичай чорний, міцний, у склянках-армуду, з варенням, лимоном, іноді з м’ятою. Лаваш або тонкий чурек завжди присутні як супровід до основних страв. Кухня передбачає неквапливе застілля – у колі родини або гостей, із розмовами, жартами й традиційними тостами.
Плов як символ національної кулінарії
Плов займає особливе місце в азербайджанській кухні. Його не просто їдять – ним пишаються. В основі – довгозернистий рис (чау або басматі), який готують до розсипчастої ніжності. Подається плов із шафраном, топленим маслом і гарніром – це можуть бути м’ясо, горіхи, сухофрукти, зелень. Окремий вид – шах-плов, у якому рис та інші інгредієнти запікаються у великій хрусткій оболонці з тонкого тіста. Варіантів плову – безліч: туршу, сабзі, каурма, тійрі, лобіа. У кожної родини – свій рецепт. Плов обов’язково присутній на весіллях, святах, сімейних зібраннях. Його аромат і вигляд самі по собі створюють відчуття урочистості.
Прянощі, зелень та натуральні продукти
Азербайджанська кухня ґрунтується на свіжих і якісних продуктах. Основу становлять овочі, м’ясо, зелень, бобові, злаки, кисломолочні вироби. Улюблені спеції – зіра, барбарис, коріандр, шафран, чебрець, м’ята, куркума. Дуже широко вживають зелень: кінза, базилік, естрагон, кріп, петрушка, зелена цибуля, листя редиски – усе подається свіже, іноді як окрема страва. З кисломолочних продуктів популярні тан, айран, катик. Овочі часто запікаються, тушкуються, фаршируються. Фрукти використовують не лише у десертах, а й у м’ясних стравах. Завдяки м’якому клімату багато інгредієнтів надходить у кухню в сезонному, свіжому вигляді, що зумовлює її натуральність і користь.
Азербайджанські солодощі та чайна традиція
Десерти в Азербайджані – це не просто солодке завершення трапези, а окрема культура. Більшість солодощів мають східне походження: пахлава (горіхова начинка між шарами тіста, просочена сиропом), шекербура (випічка з начинкою з горіхів і цукру), кята (солодка булочка з начинкою), решт-кулча. Також поширені фрукти в сиропі, варення з пелюсток троянд, інжиру, волоських горіхів. Усе це зазвичай подається до чаю – напою, без якого не минає жодне застілля. Азербайджанський чай завжди гарячий, міцний, ароматний. Його п’ють неквапливо, ведучи бесіди, запрошуючи гостей до спілкування. Така традиція об’єднує сім’ї, сусідів, покоління.